217.    Аудиторські процедури перевірки по суті у відповідь на оцінені ризику суттєвого викривлення фінансових звітів відповідно до МСА 330.

Метою цього Міжнародного стандарту (МСА 330) є встановлення стандартних положень та надання рекомендацій щодо визначення загальних характеристик, а також планування та виконання подальших аудиторських процедур у відповідь на оцінені ризики суттєвого викривлення на рівні фінансових звітів та тверджень при аудиторській перевірці фінансових звітів. Аудиторові слід визначити загальні дії для розгляду ризиків суттєвого викривлення на рівні фінансових звітів. Такі дії можуть складатися з необхідності зберігати професійний скептицизм під час збору та оцінювання аудиторських доказів; призначення досвідченішого персоналу або спеціалістів з особливими навичками або використання експертів; забезпечення більшого ступеня нагляду або включення додаткових елементів непередбачуваності при відборі подальших аудиторських процедур, які слід виконати. Необхідно планувати та виконувати подальші аудиторські процедури, характер, визначення часу та обсяг яких відповідають оціненим ризикам суттєвого викривлення на рівні тверджень.  Під час подальших аудиторських процедур, аудитор розглядає такі питання:  - суттєвість ризику; - ймовірність того, що відбудеться суттєве викривлення; - характеристики класу операцій, залишку на рахунку або розкриття відповідної інформації; - характер конкретних заходів контролю, які використовує суб’єкт господарювання і, зокрема, є вони ручними чи автоматизованими; - чи очікує аудитор отримати аудиторські докази, аби визначити ефективність процедур контролю суб’єкта господарювання в запобіганні, виявленні або виправленні суттєвих викривлень; - характер аудиторських процедур, найважливіших для дій у відповідь на оцінені ризики. Якщо оцінка аудитором ризиків суттєвого викривлення на рівні тверджень містить очікування того, що процедури контролю функціонують ефективно, аудиторові  слід виконати тести контролю для отримання достатніх та відповідних аудиторських доказів того, що процедури контролю функціонували ефективно в відповідні проміжки часу протягом періоду, що перевіряється.

Розробляючи подальші аудиторські процедури, що їх слід виконати, аудитор повинен:

а)розглянути причини оцінки, наданої ризику суттєвого викривлення на рівні тверджень для кожного класу операцій, залишку на рахунку або розкриття інформації, включаючи:

і) ймовірність суттєвого викривлення внаслідок конкретних характеристик відповідного класу операцій, залишку на рахунку або розкриття інформації (тобто, властивого ризику);

іі) чи враховує оцінка аудиторського ризику відповідні заходи контролю (тобто ризик контролю), вимагаючи тим самим від аудитора отримати аудиторські докази для визначення, чи ефективно функціонують заходи контролю (тобто аудитор має намір довіряти операційній ефективності заходів контролю під час визначення характеру, часу та обсягу процедур по суті);

б)отримати тим переконливіші аудиторські докази, чим вища оцінка ризику аудитором